Листопад 9, 2016
IIP, International Investment Partners, Сергій Носенко
147
Сергій Носенко дав велике інтерв’ю виданню «Апостроф»

У США відбулися президентські вибори, і тепер весь світ очікує перезавантаження політичних відносин. Ривок Трампа і провал американських соціологів, висока явка виборців і прихід до влади республіканців в Америці: чого чекати Україні від нового американського президента? «Апостроф» поставив ці питання старшому керуючому директору міжнародної інвестиційної компанії International Investment Partners (IIP) Сергію Носенко, який добре знайомий як із специфікою американського політичного життя, так і українського.

– Сергій, багато в Україні ставили на перемогу Клінтон, чекаючи, що вона в якості президента буде більше підтримувати нас, в тому числі, в конфлікті з Росією. У той же час в медіа існує усталена думка про те, що в ході кампанії Москва підтримувала Трампа. Наскільки дані тези відповідають дійсності? І чи варто Україні побоюватися політики Трампа?

– Це швидше медіаштампи, аніж правда. Обидва кандидати були орієнтовані на своїх виборців більше, ніж українці можуть собі це уявити.

Американці обирають президента в першу чергу собі, і новий президент буде змушений працювати з американськими виборцями і говорити про їхні потреби. І тільки потім вже використовувати зовнішньополітичні маркери. В Україні чомусь часто буває навпаки, і, на мій погляд, це негативний фактор.

Клінтон більш професійно говорила про міжнародні проблеми і більш впевнено виглядала в цьому контексті. Але в соціальному блоці до політики демократів є серйозні й об’єктивні претензії – зокрема, за програмою Obamacare в сфері охорони здоров’я. Страхування здоров’я подорожчало, а страхове покриття зменшилося.

Консервативна частина виборців проголосувала за Трампа, тому що хоче ясної еміграційної політики – вони бояться припливу мігрантів, скорочення робочих місць через перенесення промвиробництва з США до Китаю та інших країн, вони втомилися від династій в закритому співтоваристві американської політики. І, повірте, американців це хвилює куди більше, ніж війна Росії і України.

Що ж стосується ставлення двох кандидатів до українського питання, то тут також важливо розуміти, що на першому місці для них стоять інтереси США. І позиція по Україні також формується виходячи з цих інтересів. «Зливати» або захищати Україну може як Трамп, так і Клінтон, в залежності від власних інтересів і від політики і комунікацій самої України. При цьому важливо розуміти і те, що поведінка Росії по відношенню до України, до Сирії – це в тому числі результат зовнішньої політики демократа Барака Обами, а також те, що верхівка демократичної партії має ефективні контакти з РФ. Тому в України є всі шанси отримати користь з будь-якого розвитку подій при належному рівні активності і професіоналізму.

– Схоже, що вибори в США – це, перш за все, велике шоу, де часто суть тез кандидата втрачається на тлі особистої харизми…

– Важливо розуміти, що ставлення громадян США до виборів не таке сакральне, як в Україні – в цьому різниця. Але є і спільне – популізм і шоу приводять на виборчі дільниці людей, яких влаштовує такий рівень політики, тих, хто це розуміє і сам розмовляє цією мовою – це і в США, і в Україні.

Але якщо для американських демократів, як більш лівої партії, популізм – це майже нормально, то для республіканців – дуже нетипово. Феномен Трампа заснований на дефіциті ідей з управління світом в постіндустріальний час. Він сам – буквально уособлення цієї проблеми. І перемога Трампа як особистості на цих виборах може призвести до далекосяжних наслідків для всього цивілізованого світу, Європи, тому як США, так чи інакше, створюють тренди, в тому числі – в форматі дискусій між виборцем і політиками. За великим рахунком, за Трампа проголосували ті, хто хотів нового: оновлення влади, економічних перспектив. Цей же тренд ми спостерігаємо і в Україні – запит на реальні економічні результати політиків в суспільстві є.

При цьому в колах американців з високими доходами дуже високий рівень розчарування в цих виборах, причому, чим вище доходи – тим вище і рівень розчарування. Проте, незважаючи на все це, всі в американському суспільстві розуміють, що засади держави, світоглядна база, філософія права і бізнесу – залишаться незмінними. Тобто програш на виборах не є трагедією для однієї з двох партій. В Україні ж програш на виборах часто означає втрату бізнесу спонсорів політичних сил, загрозу кримінального переслідування.

Багато зараз говорять, що ці вибори «розкололи» Америку, у людей з високими доходами було багато розчарування рівнем дискусії в ході кампанії, тим же самим популізмом … Але при цьому дуже важливо розуміти, що і в США, і в Україні передвиборна кампанія – це одне, а політика після обрання – це інше. Американці голосують, розуміючи, що один кандидат – популістський і «лівий», тобто буде збільшувати роль держави в соціальному забезпеченні, а інший – популістський і «правий», але при цьому спирається на базове біле населення США, виступає за створення нових робочих місць.

Виходячи з результатів виборів, ми бачимо, що існують чіткі відмінності в політичних орієнтаціях виборців в залежності від кольору шкіри і регіону проживання.

– Так, звичайно, є історично сформовані конструкції, в яких одні штати голосують за республіканців, інші – за демократів, і всередині цієї політичної географії – співвідношення кількості білих і афроамериканців, більш освічених і менш освічених громадян, багатших і людей з низькими доходами.

Саме регіон має набагато більше значення в силу специфіки виборчої системи. Виборці голосують за кандидатів, і виходячи з результатів формується так звана колегія виборців, і співвідношення виборців того чи іншого кандидата вирішує результат. У США система «переможець отримує все», тобто якщо кандидат перемагає в одному штаті – він отримує всі голоси виборців від цього штату, а не пропорційно до результатів голосування. Є більші штати, які більше впливають на результати виборів, є менші, є штати, де результат прогнозований, є так звані swing states, за які і йде основна боротьба в ході кампанії.

Така специфіка є і в Україні, і два ключових кандидата грають на цих відмінностях також, як і в нашій країні. Але, знову-таки, в США це не призводить до трагедій і сепаратизму, як в Україні.

– Як, на вашу думку, будуть розвиватися відносини України і Америки? Як українськими політикам налагодити ефективні комунікації з новою адміністрацією президента США, з Держдепом?

– З демократичною партією це було б простіше, так як весь партійний апарат був задіяний в кампанії і мав би вплив на Клінтон. З республіканцями це буде складніше – Трамп вів більш автономну кампанію, партія була задіяна набагато менше. Відповідно ті, хто підтримує партію, виходячи з її ідеологічних засад, відчувають себе некомфортно. Також важливо враховувати, що республіканці в ході виборів отримали ще й більшість в Сенаті – верхній палаті парламенту, що дає їм більш велику владу, ніж мав Обама.

В цілому рівень інформованості американців про зовнішньополітичну ситуацію, в тому числі відносинах з Росією і Україною, досить високий.

З одного боку, американському істеблішменту, процитую одного свого знайомого, складно зрозуміти, «чому росіян потрібно вважати ворогами, тому що виглядають вони цілком цивілізовано і деякі навіть добре говорять англійською».

З іншого боку, в кінці вересня нижня палата Конгресу прийняла закон на підтримку України, де встановлено, що санкції США не будуть зняті з Росії до тих пір, поки Україна не відновить контроль над Кримом – про що, до речі, в самій Україні говорять набагато менше, ніж на тему Донбасу. Тому подальші взаємини США і України будуть багато в чому залежати від того, наскільки професійно українські дипломати і політики зможуть доносити до американського істеблішменту свої інтереси, цілі і завдання.

Багато людей в США знають, що росіяни окупували частину української території і вже дуже добре розуміють різницю між українцями і росіянами, знають, що українці різко протестують, якщо їх порівнювати з росіянами. Це можна помітити навіть на рівні побутових контактів – з таксистами, офіціантами і так далі.

В цілому я вважаю, що вплив американців на українську політику сильно переоцінений. Їм потрібні партнери, які здатні домовитися, ті, хто готовий брати зобов’язання і відповідальність. Так, є певні репутаційні фільтри, з ким спілкуватися, а з ким – не варто, однак вони завжди враховують і те, що мають справу з представниками держави, яких обрали люди. Ніхто не знімає з України своїх завдань, необхідність відстоювати власні, суверенні, економічні і політичні інтереси. Тому тиск з боку США, наприклад, на Україну, існує більше в голові у тих, хто не здатен самостійно приймати рішення, кому потрібен «великий брат».

Джерело: Трамп і Україна: чого очікувати від переможця президентських перегонів США. Експерт Сергій Носенко пояснив, чи варто Україні боятися перемоги Трампа